Чому Азії вдалося (9786177279715)

Книжка увійшла у список найкращих бізнес-книг Financial Times, стала книгою року за версією Economist, належить до переліку видань, які радить прочитати Білл Ґейтс. Тематика видання Економіка, сільськогосподарська політика, промисловість, фінанси, бізнес, Азія, нон-фікшн. Про книжку У чому причина стрімкого економічного злету Китаю Чому не можна беззастережно довіряти думці неоінституціоналістів Де «золота середина» в керуванні економікою держави На ці та інші питання шукає відповідь репортер Financial Times Джо Стадвелл. Він аналізує три головні складники успішної економіки: сільськогосподарську політику, промислове виробництво і розподіл фінансування. У прицілі авторської уваги Японія, Південна Корея, Тайвань, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Вєтнам і Китай. Аналізуючи бізнес цих країн, автор показує, що спрацювало в Азії, а що ні. Для кого книжка Для усіх, хто цікавиться економікою, політикою і хоче побудувати власний бізнес, врахувавши уроки найдинамічнішого регіону світу. Чому ця книжка Автор показує, чому Китай, Японія, Тайвань і Південна Корея змогли досягнути динамічного розвитку, а інші — ні. Стадвелл наводить, здавалося б, простий рецепт успіху і причини, за яких він спрацював. Про автора Джо Стадвелл — доктор наук, викладач Кембриджського університету, блогер і публіцист. Працював директором консалтингового агентства Dragonomics, головним редактором China Economic Quarterly. Відомий працями про особливості бізнесу у Східній Азії. Відгуки на книжку: Стадвелл, розумний бізнес-журналіст, дає конкретні відповіді на питання, а не розмірковує про абстрактні матерії у стилі «з одного боку так, а з другого інак». Він викладає просту формулу, що складається з трьох частин: 1) створення умов для дрібного фермерства; 2) використання сільськогосподарських залишків для формування експортної бази; 3) державний контроль маленьких фермерських господарств та орієнтованого на експорт сільського господарства. Білл Ґейтс Теза Стадвелла смілива, аргументи переконливі, а стиль задерикуватий. Financial Times